fbpx
Головна сторінка Блог Чому ми інколи не досягаємо своїх цілей?
banner 12

Чому ми інколи не досягаємо своїх цілей?

Психологія дорослих

Бувало, що ви намічали собі ціль, а потім не досягали її? Або шлях до цілі виявлявся таким виснажливим, що потім ви собі думали, краще б я зайнявся/зайнялася чимось іншим?
Або коли весь час замість робити кроки у напрямку цілі, робили їх кудись вбік або й назад? Тобто займалися таким собі самосаботажем?
Хочу написати сьогодні про «чорні діри», в які стікає наша енергія, замість бути спрямованою на досягнення задуманого.
1. «Несправжні» цілі-1 або цілі від голови.
Часто буває, ми придумуємо собі цілі тільки тому, що знаходимо їхнє раціональне обґрунтування.
«Я це роблю для того, бо це мені допоможе досягнути те і те…» І все може бути тут гаразд, але якщо в цей момент ми не чуємо свого справжнього «хочу» і актуальних потреб, раціональні міркування не дуже суттєво допоможуть нам наблизитися до своєї цілі.
2. «Несправжні» цілі-2 або не мої цілі.
«Я це роблю, бо всі так роблять.», «Я це роблю, бо моя мама/керівник/вчитель говорять, що це правильно.»
Момент, коли ми хочемо або отримати схвалення, або виправдати очікування інших людей. З тим, що говорить мама і роблять інші також все може бути гаразд, але задайте собі питання: чи це вам справді потрібно? Чи це саме те, чого ви хочете?
3. Конфлікт між цілями і потребами.
Це коли наприклад, ви втомилися і хочете відпочити або побути наодинці. Але запланували собі потужну роботу з людьми. Або коли навпаки хочеться уваги і бути почутим, а ви зосереджуєтесь на роботі з технікою або інформацією. Тоді наша ціль вступає в конфлікт з нашою потребою. І не залежить, хто буде тут переможцем, шлях до цілі буде суттєво ускладненим.
Причина у всіх цих історіях одна – коли ми не зауважуємо, або не надаємо значення нашим потребам.
Коли ми не чуємо чи не усвідомлюємо власних потреб, або не приділяємо їм уваги, вони від цього не зникають. А навпаки, провадять свою «підпільну» діяльність. Забирають нашу енергію, і тоді щоб досягнути своєї цілі, ми тратимо набагато більше часу і зусиль, швидко приходимо в стан виснаження і втоми.
Або часто наші непочуті і незадоволені потреби відводять нас в сторону і замість займатися «головним», ми робимо купу другорядних справ. Тобто займаємось не тим, чим «потрібно».
І якщо ми вже зовсім-зовсім не реагуємо на свої імпульси і потреби, наше тіло може просто захворіти і це знов не дає можливості досягнути своєї цілі.
Дуже важливо розуміти і усвідомлювати, чого ми насправді хочемо і потребуємо, тоді ціль і шлях до неї будувати таким чином, щоб або «одним пострілом вбити двох зайців» (зробити і те, що хочеш, і те що треба), або дати собі час на задоволення важливої потреби, не відмахуватись від неї, а дати їй місце і час в своєму житті, наповнити себе ресурсом, бо «з порожнього глечика не наллєш», і це теж правда.
Важливо піднімати голову і дивитися в небо, але також важливо знати на чому ти стоїш і мати під ногами міцну опору. Коли опора міцна, а саме важливі потреби задоволені, ми легко можемо рухатись вперед і долати чергові вершини.
Текст підготувала Галина Капшій, психолог/психотерапевт центру Альтер Его.