Як підготувати дитину до садочка?
Одним з найважливіших етапів розвитку і дорослішання дитини є етап, коли дитина починає ходити в дитячий садочок. Він може розпочатись в період 1,5 – 3 роки, в залежності від зайнятості батьків і наявності помічників (бабусь, дідусів, нянь і т. д.). Багатьох батьків лякає цей етап з кількох причин:
- власний негативний досвід;
- психологічна готовність дитини до розлуки з мамою, татом;
- відсутність навичок самообслуговування;
- адаптація до незнайомого середовища.
Як мінімізувати стрес дитини і батьків при адаптації до дитячого саду?
Багатьох страхів, стресів і сліз можна уникнути, якщо поступово підійти до процесу адаптації і малюка і батьків.
Основні моменти, на які варто звернути увагу:
- Позбавлення власних дитячих страхів.
- Попереднє знайомство з вихователем.
- Розмови з малюком про дитячий садок (набуття нових друзів, ігри, малювання, читання), читання дитячих книжок по темі.
- Набуття навичок самообслуговування.
- Поступове збільшення часу знаходження у садочку.
- Ритуали прощання і зустрічі.
Більш за все ми боїмось за своє маля, пам’ятаючи власний негативний досвід. Віддаючи дитину у дошкільний заклад, треба пам’ятати, що ми бажаємо отримати якісну послугу і можливість догляду за своїм малям, а не обов’язкову «соціалізацію» і «підготовку до школи» радянської епохи. Батьки мають можливість самі обрати дошкільний заклад (державний або приватний), ознайомитись з правилами, методиками, розпорядком, якістю харчування. І взагалі, якщо немає нагальної потреби, можна зоставатись на домашньому вихованні, отримувати соціалізацію на дитячих майданчиках і на різноманітних розвиваючих заняттях. У випадку, якщо розлучення з дитиною на будь-який час викликає у вас тривогу, страх, паніку, то варто звернутись до психолога-психотерапевта, який допоможе вам усвідомити реальні причини цих відчуттів та змінити ставлення до ситуації.
Щоб зменшити стрес і гіркі сльози першого розставання малюка і мами, ми радимо влаштувати попереднє знайомство дитини і вихователя. Сучасні вихователі відносяться до цього досить позитивно. При такому знайомстві малюк не буде сприймати вихователя як чужу і страшну тьотю. Це зменшує не тільки стрес для дитини, а й для самого вихователя і спрощує подальший процес адаптації у самому приміщені дошкільного закладу.
Для накопичення позитивних емоцій, очікування походу у садочок, варто розповісти малюку про радісні і приємні моменти. Цікаві ігри з новими друзями, веселі прогулянки, нові корисні заняття. В цьому допоможуть книжки про дитячий садочок, різноманіття яких досить велике у книжкових магазинах й Інтернеті.
Дитина буде почувати себе більш комфортно, якщо зможе бути достатньо незалежною. Самостійно переодягатись, складати одяг, досить вправно їсти ложкою. Треба заздалегідь поступово навчати малечу бути самостійною. Тільки якщо навчання не стосується ясельного віку. Не треба впадати у відчай, якщо малечі не одразу все вдається. Будьте уважними і не залякуйте дитину страшними розповідями з власного досвіду або фантазіями інших людей.
Деякі батьки вважають, що занурювати дитину у нове середовище треба одразу і повністю. Як занурювання у холодну воду. Так, іноді це спрацьовує, якщо малеча більш старшого віку 2,5 – 3 років. Але у меншому віці це може викликати важку істерику і глибокий стрес. Поступове збільшення часу знаходження у новому середовищі зробить призвичаєння більш спокійним і комфортним.
І на сам кінець, хочеться звернути увагу батьків на ритуали прощання й зустрічі. Треба завжди виконувати обіцянки, дані малечі. Якщо ви кажете, що заберете її після денного сну, то дотримуйтесь слова, не змушуйте малечу чекати і розчаровуватись. При прощанні розкажіть про ті приємності, які чекають на дитину сьогодні, а при зустрічі спитайте, що саме сподобалось, а що ні. Зустрічайте з посмішкою і дайте висловити все, що накопичилось у дитини за час без вас.
Текст підготувала психолог/психотерапевт центру психотерапії Alter Ego Олена Лукіна.