Моя подруга хвилюється і почувається невпевнено, коли доводиться бути в компанії, де багато незнайомих людей. Похід на яку-небудь подію чи захід завжди був для неї тортурою. Карантином вона насолоджувалась, як ніхто інший. І тепер думки про те, що карантин закінчиться, забирають внутрішній спокій. Я щоразу підтримувала її і казала:”Дихай глибоко, тримай землю під ногами! Все буде добре!” Це допомагало послабити напругу, але ситуація повторювалася кожного разу по-новому. «Коли приходжу в товариство, не знаю, де стати, як сісти. Легше, коли є якась ціль, спільна робота, інструкція. А от коли потрібно просто спілкуватися, це так важко! Не вмію я говорити про погоду і загальні речі,» – розповідає вона. Звідки береться невпевненість і підвищена тривога при спілкуванні з незнайомими людьми? Не здивую вас, якщо скажу, що з нашого минулого досвіду. Будь-який контакт з новими людьми чи ситуаціями викликає в нас недовіру і відчуття легкої тривоги. Це нормально. Перш ніж почати контактувати, ми маємо познайомитися і переконатися, що люди поряд з нами доброзичливі, позитивно налаштовані до нас, безпечні. Але що робити, якщо тривога при контакті надто велика, непокоїть задовго перед контактом або взагалі змушує нас уникати спілкування? Насамперед не потрібно з нею боротися. Будь-яка наша емоція чи реакція несе важливу інформацію про нас. Прислухайтесь до вашої тривоги. Запитайте себе, а чого я насправді боюся? Що таке неприємне може статися, з чим я не хочу зустрітися? Часто наші страхи і тривоги пов’язані з негативними переконаннями про себе або надмірними вимогами. Наприклад, страх бути смішним, показати себе некомпетентним, страх не відповідати якомусь ідеалу чи образу. Це пов’язано з переживанням неприємних, програшних ситуацій в минулому. Колись, можливо, в дитинстві, ви потрапляли в несприятливу, травмуючу для вас ситуацію з участю інших людей. Наприклад, коли вас публічно насварили батьки чи вихователі або щось вам не вдалося і вас висміяли. Тоді ви пережили бурю негативних емоцій і не отримали достатньо підтримки, розуміння. Далі ви зафіксувалися у ролі того, хто зазнав невдачі. І тепер у кожній наступній ситуації підсвідомо готуєтесь знову зустрітися з попереднім досвідом, включається сигнальна система: «Це небезпечно!» Саме тут пастка. Ситуація вже давно минула, а ви її далі тягнете по житті, як стару валізу і готуєтеся кожного разу знову відкрити її в нових обставинах. Знайомо?Тягаючи зі собою таку-от валізу минулого досвіду, ви позбавляєте себе радості і задоволення від життя, можливості бути собою, пізнавати світ і людей. Важливо відділити негативні переживання минулої ситуації від ситуації теперішньої. Якщо складно зробити це самостійно, на допомогу може прийти робота з психологом. Дозвольте собі проживати новий досвід! Відчувати позитивні емоції, досліджувати світ і себе в ньому, експериментувати, помилятися, не відповідати надмірно високим критеріям чи правилам. Просто бути… Є у вас такі «валізи», які тягаєте з собою по житті? Текст підготувала Галина Капшій, психолог/психотерапевт центру Alter Ego