Синдром тривожного очікування сексуальної невдачі (СТОСН)
Синдром тривожного очікування сексуальної невдачі (СТОСН) – це один з тривожно-фобічних та обсесивно-компульсивних розладів, що виконує адаптаційно-захисну функцію та виявляється у ситуаційних сумнівах щодо своїх сексуальних здатностей якісно провести статевий акт відповідно до певного зразка; може відзначатися коїтофобією. В етіології розвитку СТОСН у чоловіків та жінок серед медичних факторів визначено соматичні та психічні захворювання, зокрема психопатії та депресивні розлади. Також може стати результатом побічної дії медикаментозного лікуванням (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну в антидепресантах, фінастерид у складник препаратів проти випадіння волосся). Психогенна етіологія розвитку синдрому розвивається в контексті ірраціональних переконань і установок «все або нічого». Визначається на індивідуальному рівні в одиничних чи частих негативних епізодах попереднього сексуального досвіду, коли сексуальні невдач спричиняють сумніви щодо власної сексуальної спроможності, відтак чергове інтимне зближення піддається гіперконтролю. Супроводжується явищем «саморозглядання» при поєднанні ролей і учасника і спостерігача при сексуальному акті (у чоловіків андроцентричний варіант СТОСН, якого цікавлять лише його сексуальні проблеми; феміноцентричний варіант – у більшості переживає за відчуття партнерки у зв’язку з його сексуальною дисфункцією; змішаний – поєднання двох попередніх). Як наслідок втрачається спонтанність і природність, необхідні для виникнення і підтримки статевого збудження; далі це тягне за собою нові невдачі й посилення нав’язливих побоювань. СТОСН достатньо характерний як для чоловіків, так і для жінок, хоча більше описаний у вимірі чоловічої сексуальності. В залежності від інтенсивності перебігу відбувається блокування сексуального циклу нормальних сексуальних реакцій на певній стадії, зокрема при максимальному прояві – далі стадії потягу копулятивного циклу немає, може розвинутись виражена дезактуалізація сексуальних контактів загалом (низьке сексуальне бажання). Якщо синдром дозволив запустити сексуальний сценарій, то наступний блок може відбутись на етапі збудження у чоловіків як еректильна дисфункція, у жінок – розлад генітально-тазового болю/проникнення. Передчасна еякуляція чи її затримка в чоловіків та розлади оргазму у жінок проявляються на стадії оргазму при СТОСН. Важливо розуміти, що ефективна сексологічна робота щодо СТОСН у чоловіків та жінок передбачає комплексний міждисциплінарний підхід у діагностиці, зборі в анамнезі інформації про можливу фізіологічну основу наявної сексуальної дисфункції, її первинний чи вторинний характер (як наслідок звернення до іншого відповідного спеціаліста). При виключенні медичних причин, далі індивідуальна терапія (психоедукація, робота з когнітивними упередженнями, КПТ-техніки) та парна сімейна терапія. Спершу важливо включити психоедукацію щодо сексуальних розладів при реабілітації українських військовослужбовців та їхніх партнерів/-ок; також тих, хто в умовах вимушеної міграції, що дозволить мінімізувати ризик розвитку СТОСН психогенної природи. В індивідуальній терапії особлива увага стосується допомозі жертвам сексуального насилля в умовах воєнного стану задля запобігання розвитку СТОСН чи його терапії. У вимірі парної сімейної терапії налагодження психологічної атмосфери з наявним партнером, вербалізування власних сексуальних потреб, бажань та підвищення сексуальної вправності обох дозволить вирішити можливу сексуальну проблему.